КНП "Новоукраїнська міська лікарня"

ЛІКАРНЯ В ОЧІКУВАННІ «РАЙДУЖНИХ ПЕРСПЕКТИВ» ТУТ ЗНОВУ «ШТОРМИТЬ»

Про це говорять

Медична реформа, яка нині триває в Україні, для багатьох є незрозумілою і поки що (вибачайте за правду) реальної користі мало хто побачив. А декого, взагалі, лякають все нові й нові реформаторські кроки, які торкнулися і нашої центральної районної лікарні. Чи буде це на краще, покаже час…

То ж, що день наступний нам готує? Адже розмови про скорочення не лише ліжкового фонду, а й цілих відділень точаться вже давно. Раніше скорочення ліжкомісць по окремих відділеннях уже відбулось. Тож перша хвиля людського невдоволення спала, і ось знову «заштормило». І мова вже йде не лише про скорочення ліжкового фонду, а й про закриття цілих відділень. Наскільки це реально? Про це нам і розповів директор КНП «Новоукраїнська центральна лікарня» Михайло ШЕЛЕВЕР.

- Скорочення ліжкового фонду і медичного персоналу, і закриття відділень – це вимушені, але вкрай необхідні кроки, на які ми маємо піти, щоб зберегти нашу лікарню. Адже з 1 квітня ми вже отримуватимемо фінансування із Національної служби здоров’я України. Оплачуватимуться лише електроенергія і паливо. Тобто, якщо не укладемо угоду з Національною службою здоров’я, яка й спрямовуватиме кошти на медицину, то залишимось сам-на-сам із проблемами як виплати заробітної плати медичним працівникам, так і медикаментозного забезпечення.

Зрозуміло, що утримуватись за рахунок районного бюджету чи бюджету громад ми не зможемо. Єдиний вихід – укладення угоди з Національною службою здоров’я України, яка сформувала вимоги до лікарень, які зможуть претендувати на оплату медичних послуг. Для отримання «грошей, які йдуть за пацієнтом» лікарні повинні мати технічне оснащення та фахівців за певним переліком, відповідати стандартам та протоколам лікування. Ті з них, які не виконають цих умов, мусять закрити або перепрофілювати чи перевести на фінансування виключно з бюджетів місцевих громад.

- Михайле Михайловичу, в окремих районах як нашої області, так і всієї України в цілому вже є практика закриття ряду відділень та скорочення співробітників комунальних лікарень. І викликано це, в першу чергу, тим, що саме ці відділення не відповідають вимогам НСЗУ для отримання державного фінансування за лікування пацієнтів. Яка ситуація по нашій лікарні?

- На сьогодні перед нами постало питання закриття, а вірніше кажучи, скорочення фтизіатричного, інфекційного відділень, стоматологічної служби. У той же час, ми проведемо скорочення ліжок загальнохірургічного відділення та створимо на його базі акушеро-гінекологічного відділення. По інших відділеннях буде скорочено ліжка цілодобового перебування і переведено їх у ліжка денного перебування.

Ми намагаємось визначитись з оптимальною структурою лікарні і хочемо залишити в ній інфекційне, педіатричне, хірургічне, акушеро-гінекологічне, терапевтичне та поліклінічне відділення. Для цього потрібно, щоб їхні послуги відповідали вимогам Національної служби здоров’я. Проте ключовою фігурою тут стане лікар. Саме він визначатиме, скільки йому потрібно медсестер, технічних працівників, того чи іншого обладнання. Оскільки кошти надходитимуть лише за надання конкретних послуг, ми вже не зможемо утримувати величезний штат медичного персоналу. Доведеться ущільнити відділення ЦРЛ та знизити видатки на утримання будівлі. Але головне для нас – дати можливість людям отримати якісну медичну спеціалізовану допомогу в нашій лікарні.

- Наскільки нам відомо, останнім часом лікарня і так відчувала значне недофінансування. Чи так це ? І чи не постраждають від вимушених закриттів відділень самі хворі?

- Не все так катастрофічно. Попри те, що наша лікарня має значне недофінансування, на вирішення назрілих питань, як то підготовка приміщення для відкриття бактеріологічної лабораторії, ми виділяємо й власні фінансові ресурси, залучаємо до співпраці ОТГ та районну раду. Лише разом, вкладаючи кошти з бюджету громади на ремонт та модернізацію, ми можемо привести відділення медичного закладу до вимог Національної служби здоров’я. Але саме зволікання в питаннях активної участі в реформуванні медичної галузі може призвести до того, що ми будемо неспроможні вистояти перед викликами сьогодення. Тож, нині й назріло питання закриття фтизіатричного відділення, яке завантажено лише на 40%. Залишиться лише кабінет лікаря-фтизіатра, який буде піпорядковано поліклінічному відділенню. Фтизіатр і надалі прийматиме пацієнтів та, дотримуючись медичного протоколу, вирішуватиме питання подальшого лікування хворих. Тут же знаходитиметься і сучасна генетично-молекулярна лабораторія GeneXpert («Джин Експерт»). Дане діагностичне обладнання дозволяє не лише визначити наявність чи відсутність туберкульозу в пацієнта, але й допомогає підібрати оптимальний препарат для лікування. При необхідності хворі зможуть проходити необхідне лікування в обласному протитуберкульозному диспансері.

Кардинальні зміни відбудуться і в стоматологічній службі. Із Національної служби здоров’я оплачуватиметься лише надання послуги дітям до 16 років та для дорослих при виникненні гострого зубного болю. Тож, сьогодні ми залишаємо хірурга-стоматолога та лікаря-ортопеда, послуги якого оплачуватимемо із власних коштів. Необхідність його утримання викликана наявністю в нас пільгових категорій громадян, які потребують зубного протезування.

Інші ж фахівці стоматологічної служби матимуть можливість орендувати кабінети та стоматологічне обладнання на умовах запропонованої їм оренди.

- Михайле Михайловичу, наскільки наша лікарня готова до підписання угоди з Національною службою здоров’я, адже саме від цього багато в чому залежить і якість надання медичної допомоги «воринки»?

- Якщо говорити відверто, то це - 87, 5% від дотримання необхідних вимог. У нас недостатньо комп’ютерного обладнання, деякого медичного устаткування. Та й кадровий «голод» дає про себе знати. У той час як середнього персоналу в нас достатньо, лікарів необхідної спеціалізації – замало.

Хочеться сподіватись, що й пацієнти, і персонал лікарні з розумінням поставляться до нинішніх змін, які сталися внаслідок медичної реформи. Усе, що залежить від мене, як керівника, зокрема, для збереження робочих місць, я роблю. Та, можливо, пенсіонерам таки доведеться піти на заслужений відпочинок, але всі інші будуть забезпечені роботою. Варто сказати й про те, що розвиток медичної галузі району неможливий без участі самої громади, спонсорів, фінансової підтримки різного роду програм з районного та інших бюджетів.

… Дві чотириповерхові споруди лікарні, які, як колись і всі інші приміщення медичної установи під назвою «Центральна районна лікарня», були збудовані ще в радянські часи. Тоді ніхто не рахував витрат ні на утримання штату, ні на утримання багатьох приміщень. Сьогодні ряд приміщень просто «пішло в небуття». А деякі відділення «залишились у живих» завдяки приєднанню до інших. Та все ж таки, нинішній керівник лікарні М.М.Шелевер намагається не дати занепасти ні спорудам, ні, тим більше, втратити те, що використовується в повній мірі. Не можна не побачити, як він докладає зусиль для залучення додаткових коштів різного роду благодійних організацій, фондів та працює над тим, щоб розширити мережу надання медичних послуг та діагностування.

Матеріали з газети»Новоукраїнські Новини»